Praca cudzoziemców na Ukrainie

 

 

Праця іноземців в Україні.

Протягом 2012-2013 років проводиться реформування застосування праці іноземців на території України. Так, 1 січня 2013 року набрав чинності новий закон «Про зайнятість населення», а 27 травня 2013 року видано Постанову КМУ № 437 «Питання видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства». Цими нормативно-правовими актами суттєво змінено порядок працевлаштування іноземних громадян на території України.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/paran385#n385

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/437-2013-%D0%BF/paran10#n10

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. Громадянами, які постійно проживають на території України є іноземці та особи без громадянства, які отримали дозвіл на імміграцію, прибули до України на постійне місце проживання та отримали у встановленому порядку посвідку на постійне проживання.

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Дозвіл роботодавцю на застосування праці іноземця або особи без громадянства видається за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, які спроможні виконувати відповідний вид роботи, або є достатнє обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України

 

Дозвіл видається також на застосування праці:

- іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів, укладених між вітчизняним та іноземним суб’єктом господарювання, за умови, що відсоток кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках договору, не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договору;

- іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов’язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до COT (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії „внутрішньокорпоративні цесіонарії”;

- осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця.

Без дозволу здійснюється працевлаштування, зокрема:

1) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;

2) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;

3) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;

4) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;

5) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;

6) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;

7) іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;

8) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької діяльності за фахом у державних вищих навчальних закладах на їх запрошення;

Основний тягар взаємовідносин з органами державної влади лежить не на іноземцю, а на його роботодавцю, оскільки часто буває, що безпосередньо до укладення трудового договору іноземець взагалі не перебуває на території України. Новий Закон та Постанова з однієї сторони, зняли цей тягар з іноземця, а з іншої – ускладнили саму процедуру отримання дозволу на працевлаштування. Таким чином було частково унеможливлено небажану імміграцію та легалізацію іноземних громадян, а також підсилено бажання роботодавця брати на роботу громадян України.

Проте це не означає, що коли іноземець хоче працювати в Україні, він не повинен докласти зусиль для того, щоб досягти своєї мети. Для того, щоб отримати дозвіл на працевлаштування, громадянин Польщі має перевагу – безвізовий порядок в’їзду на територію України дає можливість йому самостійно шукати роботодавця безпосередньо на території України. Знайшовши потенційного роботодавця, слід виконувати всі його вказівки з приводу формальних та організаційних процедур, пов’язаних з зверненням до компетентного органу державної влади за дозволом на працевлаштування.

Бажано мати з собою в Україні та отримати додатково безпосередньо в Україні такі документи:

- копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства;

- копії сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;

- дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;

- документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ;

- довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження;

- довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.

Копії всіх документів, виданих у Польщі, повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Територіальні органи Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі – територіальні органи) видають за юридичною адресою підприємства, установи, організації (далі – роботодавець) дозволи на застосування на конкретних посадах праці:

  1. іноземців чи осіб без громадянства за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, спроможні виконувати відповідний вид роботи;
  2. іноземців чи осіб без громадянства за умови достатнього обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
  3. іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між вітчизняним та іноземним суб’єктом господарювання, за умови, що чисельність кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках таких договорів (контрактів), не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договорів (контрактів);
  4. іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов’язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії “внутрішньокорпоративні цесіонарії”;
  5. іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Застосування праці іноземців та осіб без громадянства є доцільним та достатньо обґрунтованим у разі, коли іноземець або особа без громадянства:претендує на зайняття посади керівника, заступника керівника або іншої керівної посади за умови, що такий іноземець чи особа без громадянства є засновником або співзасновником підприємства, установи, організації; є суб’єктом авторського права і суміжних прав та запрошується на роботу в Україну для здійснення таких прав. Про наявність такої причини свідчить легалізована копія контракту, копії статутних документів або ж копія документа, що ідентифікує суб’єкта авторських прав.

Надання нотаріально засвідченої копії документів та одночасне пред’явлення їх оригіналів компетентному органу не має юридичного значення і не є підставою для прийняття такої копії, якщо законодавство вимагає її легалізації.

За загальним правилом дозвіл на працевлаштування видається на рік і може бути продовжений на такий самий період.

Дозвіл анулюється, зокрема, у разі:

- дострокового розірвання роботодавцем трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства;

- встановлення недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах;

- набрання обвинувальним вироком суду, за яким іноземця чи особу без громадянства засуджено за скоєння злочину, законної сили;

- наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства;

- встановлення факту застосування праці іноземця чи особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі, або іншим роботодавцем.

Всі соціальні оплати за працівника-іноземця покладаються на роботодавця. Обов’язок сплати всіх податків, пов’язаних з отриманням прибутку працівником-іноземцем, покладається на роботодавця.

У разі коли іноземець чи особа без громадянства без поважних причин не приступила до роботи у передбачений трудовим договором (контрактом) строк, роботодавець повинен протягом п’яти робочих днів письмово повідомити про це територіальний орган або підрозділ ДМС за місцем видачі посвідки на тимчасове проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, і територіальний орган, яким видано дозвіл.

Слід звернути увагу на те, що чинне законодавство України забороняє іноземцям працювати в органах державної влади та місцевого самоврядування.